23 червня 2015 року виповнюється 300 років від дня упокоєння нашого земляка, видатного діяча Української Православної Церкви кінця ХVІІ – початку ХVІІІ ст., відомого просвітителя, місіонера, талановитого проповідника, духовного письменника та церковного адміністратора Іоанна (в миру Івана) Максимовича-Васильківського, святителя і митрополита Тобольського. З нагоди цієї дати у Музеї рідкісної книги НДУ імені М.Гоголя відкрито постійно діючу виставку.
| Головна » Статті » Мої статті |
| У категорії матеріалів: 25 Показано матеріалів: 1-10 |
Сторінки: 1 2 3 » |
Сортувати по: Даті · Назві · Рейтингу · Коментарям · Переглядам
23 червня – 300 років від дня упокоєння Івана Максимовича, митрополита Тобольського
|
|
НІЖИН, ЯКОГО ВЖЕ НЕМАЄ... Історія міста у фотознімках та поштових листівках кінця ХІХ - поч. ХХ ст. Частина третя
|
|
НІЖИН, ЯКОГО ВЖЕ НЕМАЄ... Історія міста у фотознімках та поштових листівках кінця ХІХ - поч. ХХ ст. Частина друга
Панорама Ніжина поч. ХІХ ст. Літографія П.Борреля. |
|
ОПИС НІЖИНА КІНЦЯ ХУІІІ СТ. З КНИГИ О.ШАФОНСЬКОГО "ЧЕРНИГОВСКОГО НАМЕСТНИЧЕСТВА ТОПОГРАФИЧЕСКОЕ ОПИСАНИЕ" ( О Н О В Л Ю Є Т Ь С Я )
Ярмаркова площа в Ніжині. Малюнок 1773 року |
|
НІЖИН, ЯКОГО ВЖЕ НЕМАЄ... Історія міста у фотознімках та поштових листівках кін. ХІХ - поч. ХХ ст. ЧАСТИНА ПЕРША
|
|
П’ять днів у Ніжині  Кінець грудня 1845-го та перші дні нового року Тарас Шевченко провів у селі В’юниці та Переяславі, де, незважаючи на хворобу, пише поетичні твори, зокрема, і безсмертний «Заповіт». А вже 12 січня бачимо його на традиційному балу у Тетяни Волховської у Мойсівці Пирятинського повіту. Тут поет зустрічається з багатьма своїми друзями і знайомими — Григорієм Тарновським, Миколою Маркевичем, Віктором Забілою, знайомиться із князем Кейкуатовим — власником села Бігач неподалік Чернігова, та родиною Катериничів із Марківців Козелецького повіту. |
Універсальний бюрократ Олександр БезбородькоВолодимир Володько, спеціально для "Історичної правди" (м. Київ)
Його талант вивів Російську імперію у вищу лігу європейських держав. Він почав із приєднання Криму, а закінчив Наполеоном. За 24 роки провінційний чиновник Олександр Безбородько досяг усіх мислимих висот в системі імперської бюрократії - аж до канцлера. |
|
Олександр ЗОРЬКА Джерело: http://warhistory.ukrlife.org/1_3_06_8.html Нащадок українських козаків, капітан Юрій Лисянський, -  24 липня або за новим стилем 5 серпня 2006 р. виповнюється 200 років з того часу, як закінчився історичний вояж шлюпа "Нева", котрим командував нащадок українського козацько-старшин-ського роду Юрій Лисянський. Довгий час фігура керівника плавання Івана Крузенштерна, що прийшов до Кронш-тадту на два тижні пізніше, 19 серпня, 1806р. затьмарювала подвиг Лисянського, якому російські історики флоту відводили другорядну роль у спільному навколо-світньому поході. Тільки у наш час стало можливим сказати правду про те, хто ж саме перший в Росії навколосвітній море-плавець. Велика заслуга в подоланні усталеного стереотипу щодо нібито провідної ролі Крузенштерна в першій російській "навколосвітці" належить відо-мому санкт-петербурзькому морському історику Віталію Доценку, який в 2003 р. видав книгу "Міфи і легенди російського флоту", де справедливо стверджує, що "першим завершив навколосвітнє пла-вання не Крузенштерн, а Лисянський. Крузенштерн отже був керівником цього плавання й другим навколосвітним мореплавцем після Лисянського" |
Юрій ПоташнійКонотопська битва: перемога, що обернуласяна поразкуДжерело: http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/07/7/45098/
 Влада сучасної Росії хворобливо реагує на відновлення в Україні історичної пам'яті, зокрема й на відзначення перемоги під Конотопом, яка стала для росіян однією з найчорніших сторінок військового мартирологу. Згадок про цю битву не знайти в радянських підручниках з історії. І не лише тому, що вона належить до найганебніших і наймасштабніших поразок російської зброї. Конотопська битва розвінчує чимало великодержавних міфів, особливо про "споконвічне прагнення українців до союзу з Росією". На жаль, блискуча перемога гетьмана Івана
Виговського під Конотопом над московським військом так і залишилася в
історії України черговим змарнованим шансом здобути омріяну
незалежність, показовим прикладом виграної битви й програної війни. |
Володимир МаслійчукГригорій Гуляницький - той, хто забезпечив перемогу під КонотопомДжерело: http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/07/5/128282/  Він народився на Волині, мешкав на Черкащині і зробив непогану чиновницьку кар'єру у Гетьманській державі. У 1659 році уже був ніжинським полковником. А оскільки Ніжинський полк простягався аж до московського кордону, саме Гуляницький зустрів російську армію. Наприкінці червня - на початку липня 1659-го відбулася Конотопська битва. Про розгром українсько-татарськими союзними силами величезного московського війська написано багато. Тому ми розповімо не про подію, а про людину. |