Головна » Статті » Мої статті

ДОСЛІДЖЕННЯ СТАРОДАВНЬОГО НІЖИНА

З ІСТОРІЇ АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

СТАРОДАВНЬОГО НІЖИНА

 Незважаючи на те, що останнім часом значно пожвавилися археологічні дослідження на території Лівобережної України, стародавній Ніжин досить довго лишався білою плямою на археологічній карті Чернігівщини. Систематичні дослідження тут розпочалися тільки з середини 1980-х рр., і, на жаль, ще не вийшли за межі розвідок та звичайного накопичення інформації. До цього часу дослідникам приходилося задовольняти цікавість до минулого Ніжина лише раптовими знахідками, які неодноразово траплялися на території та в околицях міста.

Накопичення інформації про найдавнішу історію міста Ніжина розпочалися ще у ХVІІІ ст. завдяки історико-краєзнавчим працям О.Ф.Шафонського (1780-ті рр). Саме цьому досліднику належить перша спроба ототожнити Ніжин з літо­писним Ніжатином та Ніжатиною Нивою. Згодом ці дослідження продовжили М.Є.Марков, М.Арістов, М.Максимо­вич, К.А.Неволін, М.М.Карамзін, М.П.Погодін, Д.І.Багалій, С.М.Соловйов, П.В.Голубовський, Н.Лілеєв, архієпископ Філарет Гумілевський, В.Г.Ляскоронський, М.Василенко, М.Н.Петровський, М.М.Бережков та інші. Але в переважній більшості випадків, висновки дослідників базувалися виклю­чно на вивченні письмових джерел. Треба визнати, що на сучасному етапі цей підхід вже фактично вичерпав джерельну базу. Подальше дос­лідження найдавнішої минувшини краю без залучення конкретних археоло­гічних матеріалів практично неможливе.


Надзвичайно важливим етапом у вивченні давньої історії міста та його околиць стала знахідка у 1852 р. на передмісті Ніжина Магерках великого скарбу давньоруських срібних монет кінця Х – першої чверті XI ст. Дослідженню цієї унікальної знахідки присвячено ґрунтовні пра­ці М.П.Погодіна, І.І.Толстого, Я.Волошинського, А.А.Ільїна, М.І.Пет­рова, І.Г.Спаського, М.П.Сотникової. Саме ця унікальна знахідка дозволила дослідникам позитивно завершити давню дискусію про те, чи карбувалася власна монета у Київській державі Х-ХІ ст. Важливу інформацію про історію краю періоду Великого переселення народів містить знайдений у 1873 р. в 5 верстах від Ніжина, біля дороги на с. Пашківку так званий Пашківський скарб, у складі якого було 1312 срібних римських денаріїв перших століть нашої ери та ювелірні вироби IV – початку V століття. Надзвичайну мистецьку та історичну цінність становлять знайдені у скарбі дві срібні фібули "готського” типу, інкрустовані золотою фольгою та сірійськими рубінами.

                         

                                    Готська фібула ІУ-У ст. з Пашківського скарбу.

                                     Знахідка біля Ніжина, 1873 р. (СПб., Ермітаж)


Початок наукового вивчення археологічним старожитностей Ніжина та його околиць можна віднести до 90-х рр. XIX століття. Окремо слід відзначити ґрунтовну працю відомого історика О.М.Ла­заревського, який уперше увів до наукового обігу археологічні старожи­тності Ніжина, ототожнивши згадуваний у літопису Уненіж з городищем в урочищі "Городок” на східній околиці міста (зараз – вулиця Комунарів).

Приблизно у той же час була здійснена спроба організувати археоло­гічні дослідження курганів доби бронзи в околицях Ніжина. У 1898-1899 рр. під керівництвом професора Ніжинського історико-філологічного інститута М.Лілеєва проводилися розкопки курганів "Остраничний” та "Козацька могила” на північній околиці Ніжина, а також групи ку­рганів в районі сіл Кунашівка, Перебудова, Безуглівка, Талалаївка. Знахідки з цих курганів, що переважно належали до доби бронзи, експонувалися автором розкопок під час ХIV археологічного з’їзду у Чер­ні­гові.

Накопичення інформації про найдавнішу історію міста і краю тривала і про­тягом XX століття. Так близько 1917 р. в околицях Ніжина на березі р. Остер були за­фіксовані знахідки кількох екземплярів візантійських монет часів імператорів Льва V (813-820 рр.), Льва VІ та Олександра (886-912 рр.). На жаль, більш докладних відо­мостей, які б дозволили з’ясувати чітку топографію цих знахідок та по­в’язати їх з певними археологічними об’єктами, ми сьогодні не маємо.

Певні зусилля до вивчення археологічних пам’яток Ніжина просте­жуються і в перші післяреволюційні десятиріччя. Так, маємо звістки про те, що окремі речі давньоруського часу в історичному центрі міста знаходив директор створеного у 1927 р. Ніжинського окружного історичного музею І.Г.Спаський. На території власної садиби №14 по вул. Гребінки він виявив давньоруське прясельце. Але, на превеликий жаль, місцевий музей так і не став осередком дослідження археологічних старожитностей краю. Звинувачений у пропаганді націоналістичних ідей, цей заклад був фактично знищений у 1934 році, а його безцінні колекції втрачено.

Відсутність в місті наукового та дослідницького центру, який би зміг поставити на наукову основу вивчення історичних пам’яток краю, мала надзвичайно сумні наслідки для дослідження багатьох цінних археологічних об’єк­тів. На жаль, поза увагою дослідників залишилась знахідка близько 1957 р. скарбу римських денаріїв перших століть після Різдва Христового. Обставини знахідки, так само, як і склад скарбу залишилися невідомими: монети розійшлися по рукам колекціонерів та загинули для науки. Відомо тільки, що кілька денаріїв придбав один із ніжинських вчителів.

У вересні 1967 р. на південній околиці Ніжина (вулиця Механізаторів) під час риття котловану під водогін, було знайдено залишки поховання воїна-кочівника ХІІ-ХІІІ століття. Матеріали з цього похова­ння, зібрані І.І.Єдомахою, знаходяться зараз у фондах Чернігівського історичного музею. У викидах ґрунту тоді було знайдено шаблю, інкрустовані сріб­лом стремена та елементи кінського оголів’я, шматки кольчуги, вістря стріл та кістяні накладки від луку. На превеликий жаль, завдяки відсутності будь-якої інформації про точне місце знахідки та недостатньому вивченню, поховання (розкопки не проводилися через складні погодні умови), сьогодні практично неможливо вста­новити його характер. На думку А.Н.Кирпичнікова, мова може йти про курганне поховання. Але, треба відзначити, що ніяких зовнішніх ознак кургану в цій місцевості простежити не пощастило.

На початку 1970-х років археологічні спостереження в історичному центрі Ніжина здійснював В.М.Зоценко. Так, за словами автора досліджень, по вул. Гребінки в районі школи №1, був закладений шурф глибиною близько 2,5 м. Культурний шар виявився пошкодженим пізнішими перекопами, але під нівелюючим шаром глини зустрінуто фрагменти кераміки ХІІ-ХІІІ ст. Під час спостереження за земляними роботами в районі вул.Б.Хмельницького (район медучилища та пожежної команди, ближче до проїжджої частини) в неглибокій траншеї тим же дослідником виявлено фрагмент амфорки київського типу і кераміка ХІІ-ХІІІ ст. На жаль, ці відомості автором ніде не публікувалися.

Окремі знахідки старожитностей, здійснені в різні часи в око­лицях Ніжина, зберігаються сьогодні у фондах Ніжинського краєзнавчого музею. Зокрема, це римський денарій часів імператора Августа (І сто­ліття після Різдва Христового) та фрагмент кольчуги давньоруського воїна, знайдені під час меліоративних робіт на р.Остер, колекція кам’яних шліфованих молотів доби бронзи, вістря списів та стріл Х-ХІV ст. тощо. На жаль, переважна більшість цих експонатів депаспортизована, що не дозволяє визначити місця знахідок та суттєво зменшує їх наукову вартість.

Упродовж 1989-1991 рр. здійснювалися археологічні розвідки та охо­ронні розкопки у центральній частині Ніжина ("Старе місто” та "Замок”), на території городища та посаду ХІ-ХІІІ ст. в урочищі "Городок” та на цілому ряді поселень давньоруського часу в околицях міста. Дослідження, які проводилися під керівництвом В.П.Коваленка та Ю.М.Ситого, уперше в історії Ніжина дозволили визначити топографію та стратиграфію стародав­нього міста та попередньо з’ясувати хронологічну межу виникнення цього населеного пункту – рубіж ІХ-Х століть.

У 1992-1993 рр. до археологічних досліджень старожитностей міста прилучились і працівники відділу історії Ніжинського краєзнавчого музею. Під час досліджень, які здійснювалися під методичним керівництвом відділу археології Чернігівського історичного музею проводилися роз­відка, ретельний огляд, обстеження, фотографування та топо­графічна зйомка археологічних об’єктів. Спостереженнями було охоплено територію загальною площею близько 300 кв. км., що відповідає колу радіусом 10 км. з центром в історичному ядрі міста. За цей час було оглянуто 9 раніше відомих поселень доби бронзи, раннього заліза та давньоруського часу, а також відкрито 9 нових об’єктів.

До складу обстежених пам’яток входять городище з незахищеним посадом (урочище "Городок”), різноманітні за топографією та типологією поселе­ння різних часів та кургани. Ретельний огляд вже зареєстрованих археологічних об’єктів дозволив суттєво розширити наші уявлення про місцерозташування пам’яток та здій­снити їх попереднє датування.

Таким чином, наявна інформація про археологічні старожитності Ніжина, незважаючи на її уривчастий та несистематичний характер, дає можливість в загальних рисах реконструювати найдавнішу історію краю. Заселення берегів річки Остер першими людьми відбулося не пізніше початку ІІ тис. до н.е., про що свідчить велика кількість пам’яток доби бронзи. Активне господарче життя вирувало тут за часів раннього заліза. Майже не викликає сумнівів міський характер населеного пункту, який існував у центральній частині сучасного Ніжина в ХІ-ХІІ ст. Для стародавнього Ніжина виявлено типову структуру, характерну для більшості давньоруських міст, яка складалася з укріпленого городища, передмістя та сільської околиці.

Але в суспільно-політичній та економічній історії Ніжина все ще залишається чимало пошукових проблем, для вирішення яких потрібно не одне десятиліття стаціонарних археологічних досліджень. Широке поле діяльності залишається у дослідників по виявленню та вивченню ще невідомих археологічних об’єктів на території та в околицях міста. Все ще невизначеними залишаються функціональні особливості міста на різних етапах його історії. Недостатньо досліджено оборонні споруди та похо­вальні комплекси давньоруського часу. Залишаються дискусійними питання про так звані "Змійові вали” в околицях Ніжина, про стратегічну роль стародавнього міста в системі оборонних споруд Чернігово-Переяславського порубіжжя ХІ-ХІІІ ст. тощо.


Категорія: Мої статті | Додав: asmor (22.04.2013)
Переглядів: 680 | Рейтинг: 5.0/3
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: